І знову в нас, дорогі ігнатпільці, проблемка, яка вимагає нашого об'єднання і одностайності.
Якщо ви ще не в курсі, повідомляю, що існування сільської лікарні під ВЕЛИЧЕЗНИМ знаком запитання. Чесно кажучи, я і досі до кінця не розумію причину, через яку вирішено закрити нашу лікарню. Та мене дуже розважили слова голови:" А навіщо мені лікарня?"(цитата із надійних вуст, тому не сумнівайтеся в її правдивості) Навіщо йому лікарня? Дійсно... Поки він в здоровому дусі і катається на бюджетному авто: лікарня йому не потрібна. А як бути із старенькими пенсіонерами, яким грошей деколи і на хліб не вистачає, не те щоб кілька раз на тиждень їздити до Овруча, як пропонується. Банально, але факт!
26 січня в будинку культури пройшов збір громади. Та громада не прийшла в повному обсязі. З одного боку успіх в тому, що прийшла хоча б частинка. Частинка, що заповнила майже всі ряди першого поверху. Але я не вірю, що решті байдуже. Я вірю в силу наших дій. То ж давайте уважно слідкувати за перебігом подій. P.S.Пам'ятаймо, що сільська лікарня -- це зручність у багатьох випадках. Зручність, яку в нас збираються відібрати.
