24.11 день пам’яті жертв Голодомору. Давайте не будемо залишатись байдужими і вшануємо тих, хто загинув голодною смертю в 32-33 рр. Лише одна свічечка на вікні…неважко. Але тільки в такий символічний спосіб ми можемо засвідчити свою небайдужість. Я знаю, багато «українців» заперечує Голодомор, виправдуючись неврожаєм і іншими «важливими» факторами, що спричинили цю трагедію. І це не дивно. Адже історія – наука (надто історія України), що базується на суцільних здогадах і припущеннях, які суттєво можуть бути відкоректовані вказівкою згори. Але ми ніяк не можемо заперечувати спогади людей, що пережили це жахіття. Як можна не повірити сльозам відчаю і страху? Вдумайтесь лише в цифру 3 мільйони. Приблизно стільки загинуло від штучного голоду. Вважайте, що сталінський режим забрав у кожного сучасного українця приблизно 10-20 родичів. А за що? За одвічну мрію українця: працювати для своєї сім’ї на власній землі.
P.S. Насьогодні в українців замало приводів аби зробити щось разом. Кажуть, горе об`єднує… Чому б не об’єднатися заради загиблих, мрії яких і досі залишаються невтіленими.
24.11 день пам’яті жертв Голодомору. Давайте не будемо залишатись байдужими і вшануємо тих, хто загинув голодною смертю в 32-33 рр. 
